Освіта:

• 1971-1974 – Аспірантура Інституту філософії АН УРСР.
• 1964-1969 – Київський державний університет імені Т.Г.Шевченка, диплом з відзнакою за фахом теорія елементарних часток та квантова теорія поля.

Галузі досліджень: Методологія, філософія та історія природничих суспільних наук, зокрема моделі понять та наукових теорій; Філософія права та суспільних наук.

Результати досліджень:

• У філософії фізики висунув та обґрунтував положення про спрямованість ідейної трансформації фізики від концептуалізації незмінності, потім змінності й тепер взаємодії та розвитку. Пов’язав рішення проблеми універсалій фізичного пізнання з розробкою специфічних для фундаментальних теорій засобів та методів ототожнення, індивідуалізації та розрізнення об’єктів із їхніх предметних областей.

• У галузі світоглядних проблем сучасного природознавства проаналізував місце концепції вакууму та типів існування (актуального та потенціального, спостережуваного та неспостережуваного, віртуального та прихованого) у сучасній картині світу. У співавторстві з С.Б.Кримським виокремив евристичні та регулятивні функції категорій субстанції, світу в цілому, відносного та абсолютного, антропного принципу та принципу саморозвитку.

• В методології науки у співавторстві з М.С.Бургіним побудував об’єднуючу структурно-номінативну реконструкцію систем наукового знання. Згідно з нею, розвинена окрема система наукового знання включає ієрархічно побудовані та складні підсистеми, які частково та окремо вивчалися стандартним, структуралістським, операціональним, еротетичним, ціннісним та іншими напрямками сучасної західної методології науки. 1) Логіко-лінгвістична підсистема виражає за допомогою різних, у тому числі математичних, мов та упорядковує за допомогою логічних засобів наявну інформацію про досліджувані об’єкти. 2) Модельно-репрезентативна підсистема відповідає за притаманні відповідній системі способи моделювання та розуміння досліджуваних об’єктів. 3) Прагматико-процедурна підсистема містить загальні та характерні для цієї системи операції, методи, процедури, алгоритми та застосування. 4) З точки зору проблемно-евристичної підсистеми окрема система знання розглядається як унікальний засіб формулювання та розв’язування запитань, проблем, задач та завдань пізнання досліджуваних за її допомогою об’єктів. До її складу входять також різні евристики та оцінки (істинність, красота, несуперечність, ефективність, адекватність, прогностичність та інші) компонентів та структур системи знання. 5) Підсистема зв’язків фіксує відношення між перерахованими вище компонентами, структурами та підсистемами. Структурно-номінативна реконструкція застосовувалася до методологічного порівняльного аналізу математичних, фізичних, економічних, політичних, педагогічних, соціальних та соціологічних теорій. Вона поширила уяви про раніш відомі структури розвинутих систем наукового знання, наприклад, ті, що пов’язані з рівнями теоретичності та застосуванням різних математичних мов; поглибила уявлення про відношення між існуючими напрямками аналізу систем знання, як такими, що переважно розглядають окремі підсистеми системи знання; виявила багато раніш невідомих структур, наприклад, асоційованих з принципами симетрії та суперсиметрії та існуванням законів різних порядків.

• Побудував триплетну модель понять, яка розглядає будь-яке наукове поняття як динамічне, багатофункціональне, залежне від пізнавальної ситуації формоутворення мислення, знання та пізнання. Поняття моделюється як сукупність трьох взаємопов’язаних структур. База поняття характеризує об’єкти, що підпадають під поняття, а також їхні властивості та відношення різних порядків. Частково база викривається логічним моделюванням поняття за допомогою його обсягу та змісту. Репрезентативна частина поняття містить форми та засоби репрезентації об’єктів у відповідній системі знання (імена, мовні вирази, абстрактні властивості, кількісні значення властивостей, математичні рівняння та їхні системи, теоретичні моделі та інше). Досі лише імена та мовні вирази привертали увагу дослідників понять. Зв’язка поняття забезпечує структури та процедури, які асоціюють компоненти та підструктури перших двох структур поняття. Частковими випадками триплетної моделі є чисельні логічні, когнітивні стандартні, екземплярні, прототипні, інформаційні та інші моделі. Запропонована триплетна класифікація, яка охоплює декілька сот типів понять. Виокремлено види нечіткостей понять. Навіть найточніші наукові поняття в тому чи іншому триплетному аспекті є нечіткими. Значно поширені уявлення про відношення між реальними науковими поняттями, зокрема, йдеться про визначення та строгий аналіз таких відношень між ними, як формалізація, квантифікація, математизація, узагальнення різних видів, різноманітні ідентичності та інше. За допомогою триплетної моделі досліджувалися деякі аспекти фізичних понять “планета” та “елементарна частка” та їхні метаморфози.

• Запропонував концепцію філософії права як розробки розуміння, обґрунтування, оцінки та критики права. Ввів до вітчизняної філософії права уявлення про сучасні напрямки західної філософії права (правовий реалізм, фемінізм, критицизм, постмодернізм, економізм та інші). Розвинув класифікацію більш ніж п’ятдесяти напрямків західної філософії права.

Дослідження, що здійснюються:

• Триплетне моделювання розвитку наукових понять;

• Аналіз та адаптування до українських умов такого напрямку сучасної філософії права як правовий економізм;

• Вивчення побудови та властивостей процедурної та операційної підсистем прагматико-процедурної підсистеми системи знання (у співавторстві з Бургіним, Department of Mathematics, University of California, Los Angeles, USA).

Курси лекцій:

• Філософія науки, Сучасний концептуальний аналіз;

• Історія філософії;

• Аналітична філософія;

• Загальна філософія;

• Філософія права.

Членство у наукових товариствах:

• Українська асоціація філософії права та соціальної філософії (A Division of the International Association for the Philosophy of Law and Social Philosophy) (2003-до н.часу)

• Philosophy of Science Association (USA) (1992-2002)

Запрошений співредактор Synthese (An International Journal for Epistemology, Methodology and Philosophy of Science): Logic and Philosophy of Science in the Ukraine, 1994, 100, 1.

Дослідницькі стипендії та гранти: Фулбрайтівська стипендія (1999/2000); Стипендії Німецької служби академічних обмінів (1988; 1995; 2002); Стипендії Норвезької програми культурних обмінів (1994, 1996); Гранти для участі у засіданні оргкомітету та конференції “Наука, філософія и історія науки у Європі” (Брюссель, Париж, 1994); Грант від Фонду підтримки науки (США) для участі у Першому європейському конгресу з техніки штучного інтелекту та програмування (1994); Стипендія від Нідерландського інституту досліджень з гуманітарних та соціальних наук (1994); Грант для написання підручника з сучасної методології науки від Російського відділення фонду Соросу (1992-93); Стипендія Британського міністерства закордонних справ та спілки українських студентів у Великій Британії (1993); Гранти від Вітгенштейнівського товариства для участі у 12 та 15-ому Міжнародних Вітгенштейнівських симпозіумах (1987; 1992); Грант від Українського відділення фонду Сороса для участі у Міжнародному симпозіумі “Структури математичних теорій” (1990).

Деякі публікації:

К Н И Ж К И

1. Філософія права. Історія та сучасність, Київ: Стилос, 2003 (видана за підтримкою програми академічних обмінів Фулбрайта; Рец. ‘День’, 2003, № 193, 28 жовтня 2003: 5; Книжник-review, 2004, 3: 19; Держава і право, 2004, 24: 655-657; IVR (International Association for Philosophy of Law and Social Philosophy) Newsletter , 2004, 33: 35); Проблеми філософії права, 2004, II: 220-222; Філософська думка, 2005, 1: 130-132.

2. Понятие и его структуры. Киев.: Институт философии, 1997 (Рец.: Knowledge Organization, 2001, 8, 2: 95-97; Філософські студії, 1999: 90-91) (видана за підтримкою президента Вітгенштейнівського товариства А.Хюбнера, Австрія).

3. Введение в современную точную методологию науки. Москва: Аспект, 1994 (співавтор Бургін) (видана за підтримкою Російського фонду Соросу).

4. Номологические структуры научных теорий. Киев: Наукова думка, 1993 (співавтор Бургін) (Рец. Філософська думка, 1998, 2: 157-160).

5. Аксиологические аспекты научных теорий. Киев: Наукова думка, 1991 (співавтор Бургін) (Рец.: Erkenntnis, 1993, 38, 2: 281-283; Studia Logica, 1993, 52, 1: 175-179).

6. Мир теорий и могущество разума. Киев: Украина, 1991 (співавтор Бургін).

7. Проблема универсалий в физическом познании. Киев: Наукова думка, 1987 (Рец. Вопросы философии, 1989, 9: 166-168; Общественные науки в СССР. Философские науки, 1988, 1: 35-39).

8. Мировоззренческие категории в современном естествознании. Киев: Наукова думка, 1982 (співавтор С.Кримський), (Рец. Философские науки, 1986, 2: 166-170; Філософська думка, 1985, 5:125-127).

9. Философский анализ оснований физики элементарных частиц. Киев: Наукова думка, 1977 (Рец. Вопросы философии, 1978, 9: 166-169).

С Т А Т Т І

Методологія науки, зокрема моделювання понять

1. Representing Relations between Physical Concepts // Communication and Cognition, 2004, 37: 105-135.

2. The Triplet Modeling of Concept Connections // Philosophical Dimensions of Logic and Science. Selected Contributed Papers from the 11th International Congress of Logic, Methodology, and Philosophy and Science, Ed. by A. Rojszczak, J. Cachro and G. Kurczewski, Dordrecht: Kluwer, 2003, 317-330.

3. Системная природа понятий // Системные исследования. Ежегодник 2002. Москва: Эдиториал, 2003.

4. Типы сравнимости научных понятий: триплетный подход // Мова та культура. 4, 2, частина 1. Київ: Графитті, 2002, 149-159.

5. The Triplet Modeling of Representing Relations between Object Concepts. Proceedings of the 12th European-Japanese Conference on Information Modeling and Knowledge Bases. May 27—30, 2002, Krippen, Swiss Saxony, Germany. 14–23.

6. Формалізація наукових понять // Філософія, антропологія, екологія-2001, Київ, 2001. 255–264.

7. Базис безсумнівності та системи пресуппозицій філософії математики // Філософська думка, 2000: 39-58 (співавторка О.Кузнєцова).

8. Conditions and Features of Unity Concept in Science. Proceedings of the Conference “Einstein meets Magritte”, Brussels, 1994. Dordrecht: Kluwer, 1999. 217-228.

9. On the Triplet Frame for Concept Analysis, Theoria, 1999, 14, 34: 39-62.

10. Types of Concept Fuzziness // Fuzzy Sets and Systems, 1998, 96,2 : 129-138 (co-author E.Kuznetsova).

11. Поняття та його моделі // Філософська думка, 1998:31-50.

12. On Triplet Classification of Concepts. Knowledge Organization, 1997, 24, 3, 163-175.

13. Триплетна модель понять та її фаззіфікація // International Convention of the Trinitarian Knowledge. Reports, 1997/1998: 122-127 (співавторка О.Кузнєцова).

14. Theories and Concept Metamorphoses, ‘Cognitio humana - Dynamik des Wissens und der Werte. XVII.Deutscher Kongre fur Philosophie’, ed. by Ch.Hubig. Leipzig 1996. Workshop-Beitrage, 1996, Vol.1. 568-576.

15. Що таке поняття? // Генеза, 1995, 3, 1: 29-42.

16. Композиционный анализ понятий // Наука и науковедение, 1-2, 1995: 13-21.

17. Types of Fuzzy Concepts // Proceedings of the Second European Congress on Intelligent Techniques and Soft Computing, Aachen, Germany, September 20-23, 1994. Volume 2. Aachen: Verlag der Augustinus Buchhandlung, 1994, 675-679.

Філософія права та філософія суспільних наук

1. Розуміння права: методи та моделі філософії права (стаття друга) // Філософська думка, 2004, 1: 120-136.

2. Типи складності права // Проблеми філософії права, 2003, 1, 79-82.

3. Правовий економізм, правовий натуралізм, правовий позитивізм // Юридична енциклопедія, Том 5. Київ, 2003, 41-44.

4. Розуміння права: методи та моделі філософії права (стаття перша) // Філософська думка, 2003, 6: 135-147.

5. Філософія права. Спроба пропедевтики // Філософська думка, 2003, 5:118-141.

6. Напрямки філософії права та деякі їхні ознаки // Часопис Київського університету права, 2002, 1: 15-26.

7. Правовий економізм, правовий натуралізм, правовий позитивізм, правовий критицизм, правовий постмодернізм, правовий прагматизм, правовий фемінізм, правовий критицизм расової зорієнтованості // Філософський енциклопедичний словник, Київ, 2002.

8. Социальное метатеоретизирование и его значение // Вестник Московского университета. Серия 18: Социология и политология, 1997, 4: 22-42).

Моделювання систем знання у співавторстві з Марком Бургіним

1. Scientific Problems and Questions from a Logical Point of View // Synthese, 1994, 100, 1: 1-28.

2. Properties in Science and Their Modelling // Quality and Quantity, 1993, 27: 371-382.

3. Types of Fuzzy Nomological Structures // Proceedings of First European Congress on Fuzzy Sets and Intelligent Technologies, Aachen, September 7-11, 1993. Vol. 3. Aachen: Verlag den Augustinus Buchhandlung, 1993, 1625-1631.

4. A Formal Aesthetic for Scientific Discourse // Anglo-Ukrainian Studies in the Analysis of Scientific Discourse, Reason and Rhetoric. Ed. by R.Harre, Levinston: The Edwin Mellen Press, 1993, 69-93.

5. On Methodological Analysis of Sociological Theories // Die Verschmelzung der Untersuchungsbereiche: Formen des Dialogs zwischen Kulturwissenschaft und Wissenschaftstheorie. Ed. by D.Ginev, Frankfurt am Main, 1993: 49-61.

6. Model Part of a Scientific Theory // Epistemologia, 1992, XV: 41-64.

7. The Structure-Nominative Analysis of Theoretical Knowledge (Ideas, Results and Perspectives). Proceedings of the Institute of Philosophy IP-92-01. Kiev, 1992, 34 p.

8. The Structure-Nominative Reconstruction and the Intelligibility of Cognition // Epistemologia, 1992, 15: 249-268.

9. Fuzzy Sets as Named Sets // Fuzzy Sets and Systems, 1992, 46: 189-192.

10. The Structure and Development of Mathematical Theories // Modern Logic, USA, 1991, 2, 1: 3-28.

11. The Structure-Nominative Reconstruction of Scientific Knowledge // Epistemologia, 1988, 11: 235-254.

Статті з проблем реформування НАНУ

1. Про шляхи перебудови суспільствознавства// Вісник АН УРСР, 1990, 11: 7-14 (співавтори М.С.Бургін, М.О.Гудков, О.І.Гуржій, О.А.Донченко, В.О.Звиглянич, А.Т.Ішмуратов, В.І.Крюков, В.А.Малахов, В.Є.Хмелько, О.У.Хомра, К.П.Шудря, В.О.Щербак).

2. Філософія: Апологія режиму чи наука? // Голос України, 29 січня 1993 р. (співавтори П.Кислий, С.Павлюк).

3. Симптоми тяжкої хвороби, або Що являє собою вітчизняна наука // День, 10 березня 2005 р.; (співавтори А.М.Габович, І.Є.Кашуба, В.С.Ольховський; В.М.Єрмаков, Л.С.Брижик, О.О.Єремко, О.М.Хомра, В.В.Шкода).

4. Тоді як президія НАНУ чоломкалася з «почесним проффесором»... // Дзеркало тижня, 18 березня 2005 р. (співавтори А.Рудчик, І. Кашуба, В.Ольховський, О.Габович, О.Левон, І.Сименог, І.Корж, М.Дмитрук, Ю.Малюта).

П Е Р Е К Л А Д